Коля Сєрга - Молитва

Все ж нема мене без мене
В долі цій чи безіменній.
Я стою на межі зриву геть нагий,
Дивлюся в прірву.

Як туди б мені не впасти? Не втікти?
Певно в цьому суть мети.
Тіло посуд для душі, крихкий,
Як не розточити у дорозі, донести де дальні межі,
Де душа вже незалежна,
Тіло залишити й перейти.
Сміливим, Боже, мій дух тримай ти,
Щоб бій стояти, стричати злидні,
Зими дні й літні,
Вогонь і воду,
Вітрів негоду.
Відповідати і бути гідним.
Життя ріка, а сміливість пліт в ній.
Тим хто в горі дивитись в очі,
Здійматись вишче, попри не хочу,
У розпал зайвості й марноти
Лишатись людяним у натовпі.

Танцюй зі мною
Навіть, коли змовкне музика.
Плекай мій сон, хоч ніч без дна.
Я вигребу, випливу, вилізу, винесу
Всі труднощі,
Такою і є ціна.

Дай ясність Боже
Де неправий я, чи грубий може.
Яви де пристрасть виводить з ладу
І де в турботі ховаю владу.
А мої мрії - отрути зрада.
О, дай причалу в момент печалі
Як топить відчай,
Коли розталий, немов та свічка,
Я здичавілий та неприкаяний,
Від труб фіналу йду до початку,
Щоб віднайти, що втратив я
Фундаментальне.
Наче покинув свою я гавань,
Та не в пригоди, а на вигнання,
В запалі, наспіхом, без вагання,
Палив мости, щоб не повертатись.
Тепер нема чим пришвартуватись.

Танцюй зі мною
Навіть, коли змовкне музика.
Плекай мій сон, хоч ніч без дна.
Я вигребу, випливу, вилізу, винесу
Всі труднощі
Такою і є ціна.

Дай Боже сили піти красиво.
Ходою твердою йти достойно,
Та без пихи, хоч і в міру гордим,
Коли зотлів мій натхненний шлях
І над обривом стою беззбройно.
Дай, Боже, сили на решту долі,
Триматись гідно, не бути кволим,
Немов конспектом лишити слід
Для тих хто поруч, чи йде у слід.
Коли від глузду нема поради,
Дай, Боже, сили триматись правди.
Коли стежина моя барвиста,
Непередбачувана, терниста.
Коли потрапив у хащі страху,
Як оточили тенета жаху,
Як проти правил стежина в'ється,
З оточень осуд лиш тільки ллється,
Коли тону в соціальній фальші,
І мій у помилках шлях цей справжній