Христина Соловій - Юність

Дівчинко, панно, мала,
Ти куди біжиш?
Стільки наставила плям,
А тепер спішиш
Шовку твоїх рукавів
Віддаю свій гнів
Візьму всю твою ніжність
Напівдоторком, напівнатяком
Крадькома, щоб не бачили
Такий сяючий, обпікаючий
Відблиск юності невмираючий
З ким тепер юність моя
Так шепочеться?
З ким грає в правду,
Сміється і п‘є до дна?
Як цілує колишніх,
Як прощається?
Може мені покаже.
Напівдоторком, напівнатяком
Крадькома, щоб не бачили
Такий сяючий, обпікаючий
Відблиск юності невмираючий
Мов спалах там в світлі вулиць
В очах твоїх вічна юність
У блиск і сміх закохайся
Люби мене, роздягася!
І коли всіх безплатно заберуть в рай,
Будь зі мною тут, зі мною співай.
Яка банальність, не та тональність,
А юність моя зі мною знов.
Ми стільки років з тобою разом
Зривай свій шовк, кури, наливай!
Напівдоторком, напівнатяком,