Артем Лоік - Старшакам

Слухай, Тьома, поки б'ю ослів,
напиши про мене пару слів!
Ти не опопсів, малий, бачу оком псів,
встань за мене, поки я за тебе в окоп сів!

Це як у дворі, привіт рокам,
залиши роботу старшакам!
Ми до пекла відправляємо ті кадри оптом,
а від тебе треба тільки рими… ну і квадрокоптер!

Пам'ятаєш у дворі про мій
відпрацьований правий прямий?
Ми охочі бували до бійки,
в школі і на вулиці по різному заходять двійки!

Я ганяв тебе, малу дитину,
щоб ти зараз не підставив тил наш!
І ти знаєш ми за двір повбиваємо, вір:
Україна — це тепер, як двір!

Не віддам своє, дитинство де
там і є мій Джа…
Нехай в крові у своїй тону,
та в небо те не спішить душа!

Слухай Тьома, поки б'ю тварин,
напиши про мене пару рим!
Ми одягнули не загар, а шрами,
не повіриш тут страшніше ніж за гаражами!

Повернусь додому, не зламаюсь, алілуя!
забиваю біля школи, як тоді, стрілу я!
Тільки дочекайся, перевірю твою стійку,
поки ж руки поклади на стіл, а не на барну стійку!

І пиши свої пісні, та чесно,
як паршиво залишаються вони та «Честер»!
З ними в пеклі умудрявся не перегоріти,
та ти там не зазнавайся, бо дам на горіхи!

Треба жити, Тьома, далі жить!
«Братіки» хотіли нашої землі? Беріть і жріть!
Твоя мама вихователь, із дітьми сидить в підвалі,
тому я не проти, якщо «братіків» за це підпалять!
Слухай Тьома, не читай казок,
вбий за мене клятий мінусок!
Ну а я покрию орків, як мадам Тюссо,
і заримую до слова — двохсот!