Владислав Пронькін - Дорогами

Я дуже сумую за тобою
Хочу поговорить, але нема зв'язку
Я так сподіваюсь, що у тебе все добре
Обійняти тебе, це відтепер головне
Крок за кроком я іду
І хоч важко, та я вірю
Що колись я обійму
Тебе міцно як дитину
І пішли вони різними дорогами
Тепер гуляють іншими просторами
Вони так чекають тої години
Коли серця будуть назавжди єдині
Блукають тепер різними дорогами
І не знають, чи обіймуть одне одного
Нехай все скінчиться, я дуже в це вірю
І щоби серця були завжди єдині